Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

 

Пропонуємо декілька порад, які слід взяти до уваги:

• розміщуйте комп’ютери з Internet - з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
• поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
• цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
• вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
• наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
• навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
• контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
• цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
• навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
• переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
• інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
• розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці поради, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

Поради батькам

•  З раннього віку привчайте дитину до установлених норм поведінки. У своїх вимогах будьте послідовними і спокійними.
•  Висувайте до дитини вимоги, посильні їй за віком і рівнем роз­витку. Переконайтеся в тому, що вона правильно вас зрозуміла.
• Запам'ятайте: чим тихіше ви будете говорити, тим уважніше вас будуть слухати! Тому не підвищуйте голос на дитину.
•  Розмовляйте одне з одним лагідно. Не вживайте брутальних, лайливих слів. Не «сюсюкайте» з дитиною, а спілкуйтеся літературною мовою.
• Обов'язково дотримуйтесь етикету в стосунках і поведінці самі й навчайте цьому свою дитину. Не забувайте вітатися, ввічливо звертатись, дякувати, робити компліменти; намагайтеся бути акуратними в побуті, дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, правильно поводитись за столом тощо.
•  Намагайтеся аргументувати своє рішення, якщо не можете дитині чогось дозволити. Дохідливо поясніть їй можливі наслідки і підведіть до згоди з таким рішенням.
•  Обов'язково грайте зі своєю дитиною. Під час гри дитина не тільки задовольняє свої потреби в рухливості, а й засвоює нові знання, соціальні вимоги і норми. У старшому віці спільна гра зближує, поліпшує загальний мікроклімат сім'ї, розви­ває творчість і рівень життєвої компетентності.
•  Майструйте разом із дитиною: з меншими займайтеся ліпленням, аплікацією, конструюванням, вишиванням або шитвом тощо. Зі старшими ремонтуйте меблі, виготовляйте предмети домашнього вжитку, годівниці, готуйте щоденні та оригінальні страви тощо. Не стримуйте дитячу фантазію, підіграйте їй, пробуджуйте в ній творчість.
•  Завжди знаходьте час і терпіння, аби відповідати на дитячі запитання. Відповідайте правильно, просто і дохідливо. Не соромтеся визнати, що ви чогось не знаєте. Пообіцяйте розібратися з проблемою і обов'язково це зробіть.
•  Намагайтеся, щоб ваші слова про доброчинність не розходилися з конкретними справами. Допомагайте тим, хто цього потребує. Виявляйте милосердя до знедолених. Пояснюйте дитині, чому так потрібно робити.
•  Організуйте сімейне життя таким чином, щоб не тільки ви мали обов'язки перед дитиною, а й вона перед вами. Надавайте їй можливість зрозуміти, що ви також потребуєте її посильної допомоги.
•  Навчайте дитину адекватному вияву почуттів, її емоції мають відповідати настрою та конкретній ситуації.
•  Поважайте свою дитину, її почуття, інтереси, потреби. Не принижуйте її, намагайтеся підтримувати довірливі стосунки, за яких у неї не буде від вас секретів.
•  Намагайтеся зрозуміти і підтримати дитину.
•  Розвивайте в собі та в своїх дітях почуття гумору. Воно сприятиме створенню загального позитивного фону в сімейних стосунках, полегшить спілкування, допоможе сформуватися оптимістичному ставленню до життя та його проблем.
•  Виховуйте і розвивайте ціннісне ставлення до життя, до кожної конкретної особистості.
• Пам'ятайте, що для дитини ваше ставлення до рідних батьків є найкращим прикладом того, як треба ставитися до вас!

Батькам на замітку

• Якщо дитина оточена критикою, то вона вчиться звинувачувати,
• Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битися.
• Якщо над дитиною насміхаються – вона вчиться бути боязкою.
• Якщо дитину постійно соромлять – вона вчиться почувати себе винуватою.
• Якщо дитина оточена терпимістю – вона вчиться бути терпимою.
• Якщо дитину заохочують – вона вчиться цінувати інших.
• Якщо дитина почуває себе у безпеці – вона вчиться вірити.
• Якщо дитину схвалюють – вона вчиться подобатися сама собі.
• Якщо дитину приймають і поводяться з нею доброзичливо – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

До уваги батьків та дітей!

 

      З метою надання можливості анонімно і конфіденційно отримати підтримку створена та функціонує Національна дитяча „гаряча лінія" (0 800 500 225) - з домашнього телефона, 772 з мобільного Київстар та Лайф.

      Учні можуть отримати пораду на теми «Насильство та жорстоке поводження», «Безпека в Інтернеті», «Стосунки в сім'ї» тощо, а дорослі - проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо порушення прав дитини.

Дорогі батьки,

памятайте, що віддаючи свою дитину в школу, батьками їй залишаєтеся ВИ! Саме ви повинні навчити її бути ввічливою, чесною, доброю, пунктуальною не егоїстичною! 

Ви маєте залишатися для неї авторитетом і прикладом!

Школа лише вчить математики, географії, літератури... тобто накопичених знань людства, причому під впливом тієї політичної ідеології, яку схвалює актуальна влада! 

ВИ НЕСЕТЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЮ ДИТИНУ І САМЕ ВАМ ЖИТИ З НАСЛІДКАМИ ЇЇ ВИХОВАННЯ!

ТОМУ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ВСЕ НА ТАК!!

Як виявити чи спілкується ваша дитина у соціальних мережах в небезпечних групах, які  доводять дітей до самогубства 

  Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один із небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Синий кит», «Тихий дом», «Разбуди меня в 4:20». Відтак у всіх членів спільнот  на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

 Працюють дані спільноти наступним чином.

Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання та час, який надається на його виконання). Виконання кожного завдання потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від             13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

Нижче наведено список ознак, за якими батьки можуть зрозуміти, чи знаходиться їх дитина в подібній групі смерті. Насправді їх, звичайно, набагато більше. Пропонуємо основні.

1. Підліток весь час хоче спати, хоча лягає вчасно.
2. Ви помічаєте, що він був активний у соціальних мережах у 4-6 годин ранку.
3. Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він «товстий».
4. Весь час малює метеликів і китів.
5. З кухні раптом пропадає ніж.
6. На руках вашої дитини з’являються порізи.
7. На руках і ногах підлітка з’являються шрами у вигляді малюнків.
8. У списку його контактів в Skype виникають невідомі вам люди з «фашистськими» прізвищами на кшталт «Рейх».
9. Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.
10. На особистій сторінці в соціальній мережі підліток викладає «суїцидальний» контент.

Щоб попередити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

• приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
• перевіряти шкіряні покрови дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;
• перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
• звертати увагу на коло спілкування дитини;
• намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
• обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
• встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

 

При виявленні зазначених груп самостійно необхідно негайно повідомити кіберполіцію (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звернутися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу, або електронною адресою, за якою можна звернутися, щоб заблокувати «суїцидальну групу» (fag@cybercrim.gov.ua)

Безпека дитини в Інтернеті

(поради для батьків) 

 Для дітей і молоді Інтернет є насамперед соціальним середовищем, в якому можна зустріти не лише друзів, а й незнайомців. В онлайні людину можуть образити, ошукати, завдати іншої шкоди. Найкращим захистом є застосування власного здорового глузду. Дуже важливо проінформувати дітей про небезпеки в Інтернеті, щоб вони поводилися обережно і були готові обговорювати будь-які проблеми, з якими можна стикнутися під час використання Інтернету.

Правила для батьків, які допоможуть захистити дитину від небезпек в Інтернеті.

1.  Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини. Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу. Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.
2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті. Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі. Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.  Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, який налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, який технічно є незахищененим. Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль. Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.
4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей. Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках ­– якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині ­– довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом. У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин ­– щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн. Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Як навчити дітей відрізняти правдиву інформацію 

Слід пояснити дітям, що потрібно критично ставитися до даних, які вони отримують з Інтернету, адже опублікувати там інформацію може будь-яка особа.

Навчіть дитину аналізувати та перевіряти все те, що вона бачить у Мережі.

Як це пояснити дитині

• Починайте пояснювати дитині, коли вона ще порівняно мала. Адже сьогодні навіть дошкільнята успішно користуються Інтернетом, отже, потрібно якомога раніше навчити їх розрізняти правдиву і неправдиву інформацію.
• Не забувайте розпитувати дитину про те, що вона бачила або читала в Інтернеті. Почніть з обговорення того, для чого слугує той чи інший сайт.
• Переконайтеся, що дитина може самостійно перевірити прочитану в мережі інформацію, звернувшись до інших джерел, наприклад, знайшовши інформацію на інших сайтах, у газетах або журналах. Привчіть дитину радитися з вами, не відмахуйтеся від дитячих проблем.
• Привчайте дитину звертатися до різних джерел інформації, зокрема до бібліотек, подаруйте їй енциклопедію на диску, наприклад, «Енциклопедію Кирила і Мефодія» або Microsoft Encarta.
• Навчіть дитину користуватися пошуком в Інтернеті. Привчіть її застосовувати декілька пошукових машин.
• Поясніть дітям, що таке расизм, фашизм, міжнаціональна та релігійна ворожнеча. Незважаючи на те, що таку інформацію можна заблокувати за допомогою спеціальних програмних фільтрів, не варто сподіватися, що фільтр здатен заблокувати абсолютно всі сайти, які її містять.

ЯК ХВАЛИТИ ДІТЕЙ

Важливо не лише те, скільки ви хвалите дитину, а й те, якою є ваша похвала. Яка похвала позитивно вплине на дитину, а яка може їй зашкодити? Як хвалити дитину так, щоб це принесло їй найбільшу користь?

ЩО ВАМ ВАРТО ЗНАТИ

Похвала буває різною. Зверніть увагу на три види похвали.

Надмірна похвала може зашкодити. Деякі батьки безпідставно хвалять своїх дітей, щоб зміцнити в них почуття власної гідності. Але діти «достатньо кмітливі, щоб розпізнати перебільшення і зрозуміти, що насправді ви не маєте на увазі того, що кажете,— попереджає доктор Дейвід Волш.— Вони знають, що не заслужили [похвали] і можуть дійти висновку, що вам не можна довіряти» .

Похвала за здібності є кращою. Скажімо, ваша донька має хист до малювання. Зрозуміло, що ви хочете її за це хвалити. Така похвала спонукуватиме її удосконалювати своє вміння, але може мати і зворотний ефект. Якщо хвалити тільки за талант, то дитина може думати, що варто розвивати лише ті вміння, які легко даються. Можливо, вона навіть не захоче братися за нові складні завдання через страх зазнати невдачі. Вона може думати: «Якщо треба докладати стільки зусиль, то це не моє. Не варто й починати».

Похвала за докладені зусилля є найкращою. Діти, яких хвалять за їхні зусилля і наполегливість, а не просто за їхні таланти, засвоюють важливу істину — щоб розвинути якесь вміння, потрібні терпеливість і важка праця. Знаючи про це, діти «докладають зусиль,  щоб досягти бажаного результату», говориться в одній книжці про виховання. У ній також зазначається: «Навіть якщо вони помиляються, то не вважають себе невдахами, а лише тими, хто вчиться щось робити» («Letting Go With Love and Confidence»).

ЩО ВАМ РОБИТИ

Хваліть за зусилля, а не просто за талант. Можна сказати дитині: «Ти природжений художник». Але вона отримає більше користі, якщо ви скажете їй: «Я бачу, що ти добре обдумуєш свої малюнки». Обидва твердження виражають похвалу, але перше натякає, що дитина може бути вправною лише в тому, до чого в неї є вроджені здібності.

Якщо ж ви хвалите дитину за докладені зусилля, то показуєте їй, що здібності можна поліпшувати завдяки наполегливій праці. Тоді ваша дитина з більшою впевненістю братиметься за нові завдання. 

Допомагайте дитині справлятися з невдачами. Навіть хороші люди помиляються, і то не раз. Але після кожного падіння вони піднімаються, роблять висновки і рухаються далі. Як можна допомогти дитині розвивати таке позитивне мислення?

Потрібно знову звертати її увагу на важливість зусиль. Розгляньмо приклад. Ви часто говорите доньці: «Ти природжений математик». Але одного разу донька отримує погану оцінку за контрольну з математики. Вона може подумати, що втратила своє вміння і що більше не варто докладати зусиль.

Однак коли ви звертаєте увагу дитини на докладені нею зусилля, то допомагаєте їй розвивати терпеливість. Ви вчите її не сприймати будь-яку невдачу як трагедію. Це заохотить доньку не опускати рук і використати інший підхід або просто наполегливіше працювати.

Робіть конструктивні зауваження. Якщо виправляти дитину в лагідний спосіб, це допоможе їй, а не пригнітить. Крім того, якщо ви регулярно і заслужено хвалите свою дитину, то, ймовірно, вона позитивно сприйме негативні зауваження, і вони допоможуть їй поліпшитися. Тоді її досягнення принесуть радість як їй, так і вам.